Дистанційне навчання


             Залишайтмося вдома!   Вчимося вдома!

Дорогі учні! У зв'язку з карантином, поки що, з 2 листопада по 6 листопада, будемо навчатися дистанційно. Успіхів вам! Наполегливості! Терпіння!

Біологія. 6 клас. Понеділок, 2 листопада, 2020 р.

 

МАЛЯРІЙНИЙ ПЛАЗМОДІЙ, ДИЗЕНТЕРІЙНА АМЕБА — ОДНОКЛІТИННІ ПАРАЗИТИЧНІ ОРГАНІЗМИ.

 

      Ми ознайомилися з двома представниками одноклітинних твариноподібних організмів, які вільно живуть у прісних водоймах у товщі води або на дні, пересуваються, живляться, "дихають, розмножуються - живуть своїм «мирним» життям. Багато з них, як ви знаєте, приносять користь. Але поруч із мирними мешканцями, трапляються одноклітинні, які обирають середовищем свого життя інші організми, оселяючись на поверхні їх тіла або всередині і завдаючи їм шкоди. Які це організми? Чому про них треба знати? Як захистити себе від одноклітинних «ворогів», які спричиняють захворювання? Тому, ми ознайомимося з деякими з них і дізнаємося, як себе захистити від них.

   1.Дизентерійна амеба.

·                        Паразитичним представником одноклітинних твариноподібних організмів є дизентерійна амеба, що спричиняє -захворювання амебоїдну дизентерію.

·                        Може утворювати цисти в товстій кишці людини. Їх діаметр 8 - 15 мк. Вона викликає появу  виразок у товстому кишечнику.

·                         Ця амеба викликає захворювання схоже на дизентерію.

·                        Дизентерійна амеба є паразитом.

Паразити – це організми, що оселившись усередині або на поверхні інших істот, тривалий час живляться за їх рахунок.

Лікування амебоїдної дизентерії має бути комплексним та обов’язково під наглядом лікаря. Це дуже небезпечне захворювання, під час якого нерідко вдаються до оперативного втручання. Деякі види паразитичних амеб можуть проникати у легені та спричиняти пневмонію й абсцес легень. А у рідкісних випадках паразитичні амеби можуть викликати навіть абсцес мозку!

2.Малярійний плазмодій.

·                        Малярійний плазмодій викликає хворобу малярію, що протікає з нападами лихоманки, змінами в крові, збільшенням печінки та селезінки. Розрізняють чотири форми малярії: триденну, чотириденну,  тропічну, а також овалемалярію, яка часто призводить до смерті. Здорова людина заражається при укусі комара, інфікованого плазмодіями, з чиєї слиною збудники проникають в організм. З потоком крові плазмодії потрапляють в печінку, де проходять перший (тканинний) цикл розвитку, переходячи потім у кров і проникаючи в еритроцити. Тут вони проходять другий (еритроцитарний) цикл розвитку, який закінчується розпадом еритроцитів і виходом у кров хворого збудників, що супроводжується нападом лихоманки.

·                        Джерелом хвороби є хвора на малярію людина, а переносником - самка малярійного комара. Самка комара, заражаючи при ссанні крові хворого,  стає здатною передавати плазмодії.

·                        Лікування: медикаментозне; хворому необхідні спокій і догляд.

·        Профілактика: боротьба з комарами-переносниками малярії, марлеві або металеві сітки на вікнах і дверях, належний санітарний контрольщодо людей, які нещодавно прибули з тропічних країн.

Отже,

·        Серед одноклітинних найпростіших є багато паразитів.

·        Дизентерійна амеба та малярійний плазмодій спричиняють небезпечні хвороби – амебоїдну дизентерію та малярію.

·        Дизентерійна амеба паразитує у кишечнику людини. Малярійний плазмодій – у крові(еритроцитах) людини.

·        Щоб уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід дотримуватись застережних заходів.

 

          ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §14 с.53-55;

2.Переглянути відео.

3.Письмово, в робочому зошиті скласти пам’ятку «Профілактика захворювань, що викликаються   найпростішими» (3-4 пункти).

4.Відеозвіт письмового завдання переслати мені на VIBER. 



        Біологія. 6 клас. П’ятниця, 6 листопада, 2020 р.

    ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ, ЗДАТНІ ДО ФОТОСИНТЕЗУ

     Серед одноклітинних організмів нашої планети особливе місце належить одноклітинним водоростям. У будь-якій водоймі - від калюжі після дощу чи повені і до простору океану, на вологій землі, на корі дерев, на різних зволожених місцях, навіть на снігу і в льоду можна побачити ці організми. Велика група цих організмів має мікроскопічні розміри. Хто вони, любителі водних середовищ? Які особливості їх будови і життя? Чи мають вони щось спільне з одноклітинними твариноподібними організмами? Яке значення в природі і в житті людини мають ці «пігмеї» рослинного світу? Ознайомимося з ними.

       Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади

     Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорость, що мешкає здебільшого в прісних водоймах. Форма клітини – грушоподібна, вкрита клітинною оболонкою, що дає їй схожість з рослинами. Наявні два джгутики однакової довжини за допомогою яких вона рухається. Є дві маленькі скоротливі вакуолі. Пригадайте їх функцію? Клітинна заповнена цитоплазмою. Яка її функція? Всередині клітини є великий  чашоподібної форми хлоропласт, що бере участь у процесі автотрофного живлення та невелика цяточка червоненька – це вічко, яке дозволяє хламідомонаді орієнтуватися у просторі. 

      В нижній потовщеній частині хлоропласту хламідомонади розміщений кулястий піреноїд - зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини, який містить багато білків і оточений зернами крохмалю. Дихає всією поверхнею тіла. 

    Розмноження хламідомонади: нестатеве – за допомогою нестатевих клітин,які називаються спори, вони розривають клітинну оболонку і виходять назовні, як самостійні організми. Статеве розмноження більш складне, в якому беруть участь дві клітини: чоловіча і жіноча. Вони скидають свої клітинні оболонки, зєднуються передніми кінцями і їх цитоплазми зливаються, далі зливаються їх ядра і утворюється клітина, що називається – зигота. Зигота вкривається товстою оболонкою,і переходить у стан спокою. В цей період, у ній відбувається обмін генами і коли настають сприятливі умови,  зигота ділиться на 4нові дочірні клітинки.

       Евглена зелена

   Якщо помістити евглену зелену в цілковиту темряву,  додавши у воду,  де вона мешкає відвару  картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна побачити що евглена позбавилася свого зеленого кольору , але не загинула. Чому? Бо вона мікотроф.  Міксотрофи - організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні сполуки з неорганічних речовин і споживати готові органічні сполуки. 

      Джгутик евглени виробляє гвинтоподібні рухи, як би вгвинчуючись у воду. Дію його можна порівняти з дією гвинта моторного човна або пароплава. Такий рух досконаліший, ніж пересування за допомогою псевдоніжок та війок. Евглена, наприклад, пересувається значно швидше, ніж інфузорія-туфелька. Евглена робить до 40 обертів на секунду. 

   Ймовірно, кожен з вас помічав, як іноді вода у ставку або калюжі набуває зеленого забарвлення, або, як кажуть, «цвіте». Це і є - евглени зелені. При массовому розмноженні евглени, вода стає зеленою, особливо активно цей процесс відбувається влітку, за сприятливих умов життя.

  Хлорела

   Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, часто використовується у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорость поглинає величезну кількість вуглекислого газу,  виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.

Значення одноклітинних водоростей в природі та життілюдини. 

      Використовують для очищення води.

        Виготовлення медичних препаратів.

        Для поновлення складу повітря на космічних станціях і підводнихчовнах.

    В біотехнології – це наука, яка розробляє методи застосування організмів та біологічних процесів у промисловості.

 

ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §15 с.53-55;

 2.Переглянути відео.

 3.Зобразити в робочому зошиті хламідомонаду (мал.61 на с.57), підписати складові її будови.
 4.Відеозвіт виконаного завдання переслати мені на VIBER. 

 

                     
Біологія. 6 клас. Понеділок, 9 листопада, 2020 р.
                   

 ОДНОКЛІТИННІ ГРИБИ - ДРІЖДЖІ

 

Слово «дріжджі» має спільний корінь зі словом «дрижати», яке використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, спричинюване дріжджами.

Дріжджі, імовірно,— одні з найстародавніших «домашніх організмів». Тисячі років люди використовували їх для випічки. Археологи знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна й пекарні, а також зображення пекарів. Припускають, що єгиптяни ще до 1200 р. до н. е. опанували технологію випічки дріжджового хліба разом з випічкою прісного. Для початку зброджування нового субстрату люди використовували залишки старого. У 1680 р. голландський натураліст Антоні ван Левенгук уперше побачив дріжджі в оптичний мікроскоп, проте не розпізнав у них, через відсутність руху, живі організми.

   Дріжджі належать до групи одноклітинних грибів, які втратили міцеліальну будову (не утворюють плодові тіла), бо середовищами їх існування стали субстрати рідкої або напіврідкої консистенції, що містять у великій кількості органічні речовини. До групи дріжджових грибів входять 1500 видів. У природі дріжджі значно поширені й мешкають на субстратах, багатих цукрами.

Розміри дріжджових клітин становлять у середньому від 3 до 7 мкм у діаметрі, але трапляються деякі види, клітини яких можуть досягати 40 мкм. Дріжджові клітини нерухомі і мають овальну форму.

 Будова і процеси життєдіяльності грибів

Де людина використовує дріжджі?  Вже згадувалося, що дріжджі – це гриби, які не утворюють грибниці. Їхні кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на цукри, і можуть утворювати колонії різної форми. Дріжджі здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та вуглекислого газу, завдяки чому отримують необхідну їм енергію. Ще з давніх часів людина звернула увагу на цювластивість дріжджів. Їх використовують для отримання спирту, в хлібопекарській та пивоварній промисловості.

   Роль дріжджів у житті людини

Певні види дріжджів здавна використовуються людиною при виготовленні вина, пива, хліба, квасу, при промисловому виробництві спирту тощо. Деякі види дріжджів застосовують у біотехнології, завдяки їхнім важливим фізіологічним особливостям. У сучасному виробництві, використовуючи дріжджі, отримують харчові добавки, ферменти, ксиліт, очищують воду від забруднення нафтою. Але є й негативні властивості дріжджів. Деякі види дріжджів здатні викликати в людей захворювання. До таких захворювань належать кандидоз, криптококоз, пітиріаз.

ЗАВДАННЯ

1. Переглянути відео.

 

2. Опрацювати §16 с.61-63;

3. Придумати та записати в зошит 3 тестових питання з варіантами відповідей до теми «Дріжджі».

 

 

             Біологія. 6 клас. П’ятниця, 13 листопада, 2020 р.

БАКТЕРІЇ – НАЙМЕНШІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. БУДОВА ТА ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ БАКТЕРІЙ.

 

1. Основні ознаки бактерій.

Потрібно сказати, що бактерії дивовижні створіння. Якби була така собі книга рекордів живих організмів, то вони були б чемпіонами по декількох номінаціях.

 Зрозуміло, що посяде вона перше місце.                                                

І почнемо з΄ясовувати, чому бактерії стали чемпіонами?

1)                     Почнемо з того, що Бактерії – найдавніші з усіх відомих організмів. Сліди їх життєдіяльності  відносяться до Архею і датуються віком 3,5 млрд. років тому.

Для порівняння - люди з΄явилися всього 10 тисяч років тому.

І першу золоту медаль ми вручаємо «За древність»

2)     Бактерії не тільки найдавніші істоти але ще  вони – найдрібніші з організмів, що мають клітинну будову. Їхні разміри складають від 0,1 до 10 мкм. Усі клітини мають біль-менш однакові розміри, наш з вами організм побудований із клітин, але коли порівняти розміри вашого тіла і мого, то я звичайно маю більші розміри. Але це не означає що мої клітини більші за розміром ніж ваші, просто їхня кількість більша. Середня клітина бактерій у 10 разів менша від нашої.

На одній типографській крапочці можна размістити сотні тисяч бактерій середнього разміру. Побачити бактерії можна  тільки в мікроскоп, тому їх називають мікроорганізмами. Наука, що їх вивчає  називається мікробіологією. Галузь мікробіології, що вивчає бактерії, називають бактеріологією.  Започаткував її  Антоні ван Левенгук у XVII ст. 

  Отже, ІІ медаль бактеріям можна вручити «За мікроскопічність».

3)    У невеличцій грудці землі бактерій більше ніж всіх людей у Європі.

Тому ІІІ медаль на яку заслуговують наші герої «За чисельність».

4)     Найбільше бактерій у грунті, а ще де можуть жити бактерії? Бактерії найвитриваліші організми, згадаймо - вони найдавніші живі організми на землі.

А з тих пір було не мало катаклізмів і бактерії навчилися їх переносити.
Вони можуть існувати в тих місцях, де ніхто не може вижити: в киплячих гейзерах, в кратерах вулканів, підземних нафтових озерах, або кислотних озерах, деякі бактерії виживають, навіть, в космосі. Звичайно повноцінно існувати у них там не виходить, але не гинути деякий час, їм  вдається. Це тільки деяким бактеріям. Для того щоб витримувати ці несприятливі умови, деякі бактерії навчилися вступати в стан анабіозу, утворювати спори. Для цього вони висихають, зменшуються у розмірах, покриваються щільною оболонкою і засинають, до тих пір поки не настануть ці сприятливі умови.

   Отже, що ми можемо вручити бактеріям ще одну

медаль  «За витривалість»

 5)    Пригадайте, будь ласка, які типи живлення ви знаєте?

Автотрофи бактерії, що не потребують речовин, які виробляються іншими організмами. До них належать пурпурові бактерії, ціанобактерії, залізобактерії, сіркобактерії, азотофіксуючі бактерії.

  Гетеротрофи бактерії, що потребують готових органічних речовин.

До них належать паразити (збудники хвороб) і сапрофіти ( бактерії гниття чи бродіння).

Сапротрофи бактерії, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих організмів.  

Чим живляться бактерії?

Виявлено такі бактерії, які живляться мармуром, цеглою і асфальтом, руйнуючи тим самим автошляхи, пам’ятники, будівлі. Японськими вченими було виявлено групу бактерій, яким абсолютно не шкодить отрута. Від такої отрути гинуть гризуни, доза її у півміліграма смертельна для людини. А ґрунтові бактерії живляться цією отрутою, і це не шкодить їхній життєдіяльності.

І тому ми даємо нагороду  «За всеїдність».

 Пригадайте як ділиться клітина? (По́діл кліти́ни — процес, у якому клітина, що називається материнською клітиною, ділиться на дві нові клітини, що називаються дочірніми клітинами)

6)    Вчені підрахували, що коли бактерії потрапляючи  у сприятливі умови, можуть розмножуватися кожні 20 хвилин. Ні один живий організм так швидко розмножуватися не може. Якщо клітина подвоюється кожні півгодини, то за добу вона здатна дати 281  474  976  710  656 нащадків, і заполонити всю Земну кулю. Але цьому перешкоджають сонячні промені та продукти власної життєдіяльності бактерій. Багато з них  реагують на зміни температури або зміни освітленості.

Ще одну золоту медаль бактерії отримують «За плодючість».

Рекордів звичайно може бути ще багато, але й так ми з’ясували, що бактерії – чемпіони та рекордсмени. І це все справедливо. А чемпіонам належить шана і слава, чемпіонів зображують на портретах, скульптурах, ну так належить. Але постає питання, як виліпити Бактерію?

 2. Форма бактерій.

Якщо ми хочемо зобразити якусь видатну людину, то ми уявляємо його ніс, очі, губи. Але ж бактерії дуже мікроскопічні, і це стало відомо, завдяки мікроскопу. Вчені побачили, що бактерії мають різноманітну форму. Якщо виліпити скульптури бактерій з пластиліну, то матимемо такі форми:

             Круглі – коки (ягода)

Диплококки

Стрептокок

Стафілокок (виноград)

Бацили (паличкоподібні)

Спірили

Вібріони

 

3. Внутрішня будова бактерії

    Запамятайте, що відрізняє бактерій від всіх живих організмів: Бактерії без΄ядерні організми (прокаріоти) і не мають оформленого ядра, а спадкова інформація міститься прямо в цитоплазмі у вигляді кільцевої ДНК яка має назву нуклеоїда.

    Ще бактерії виробляють білок для своїх потреб, а допомагають їм спеціальні структури, які є і в інших клітинах це рибосоми.

      Більшість бактерій рухаються пасивно, за допомогою водних або повітряних течій.         

 Але деякі з них мають джгутики - органи руху. Вони неначе вгвинчуютсья в середовище, рухаючи клітину вперед. Джгутик може бути один або декілька, вони можуть бути по всьому тілі, це тонкі білкові нитки.

    Ще є особливі волоски (пілі) для прикріплення і передачі інформації.

Не завжди бактерії можуть смачно поживитися, тому вони відкладають про запас поживні речовини у таких спеціальних вакуолях.

Обмін речовин відбувається через мембрану. Яка властивість мембрани забезпечує цю функцію?

 Важливо, що бактерії можуть проживати у середовищі де є кисень, так як ми з вами дихають киснем (аеробні), але є вони і в безкисневому середовищі (анаеробні).

      Висновки

1)    Бактерії — мікроскопічні організми.

2)    Бактерії — найпоширеніша група організмів.

3)    Бактерії — найчисельніша група організмів.

4)    Бактерії — найплодючіша група організмів

5)    Бактерії — найвитриваліша група організмів

6)    В клітині бактерій відсутнє ядро, хромосоми розміщуються у цитоплазмі у вигляді кільцевої ДНК (нуклеоїд), відсутні також основні органели.

7)    Несприятливі умови бактерії переживають у вигляді спор.

8)    Органи руху – джгутики.

9)    Розмножуються поділом навпіл.

 

ЗАВДАННЯ

1. Переглянути відео.

2. Опрацювати §17 с.63-66.

3. Виконати завд. зі с.66 "Перевірте здобуті знання" частину "Виберіть одну правильну відповідь". 



                    Біологія. 6 клас. Понеділок, 16 листопада, 2020 р.

РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

  1.Значення бактерій у природі

    Бактерії викликають гниття загиблих рослин і тварин на землі та у воді. Без них земля була б покрита різним мертвим матеріалом. Переробляючи складні речовини, бактерії розкладають їх на прості, які у свою чергу повертаються в ґрунт, воду і повітря, де використовуються рослинами і тваринами. Тобто бактерії мають велике значення у кругообігу вуглецю, кисню, водню, азоту, фосфору, сірки, кальцію та інших елементів.

Багато видів бактерій сприяють активній фіксації атмосферного азоту і переводять його в органічну форму, що підвищує родючість ґрунтів.

   Особливо велике значення мають бактерії, що розкладають целюлозу й пектинові речовини, які є основним джерелом вуглецю для життєдіяльності мікроорганізмів ґрунту.

Завдяки життєдіяльності бактерій ґрунт звільняється від багатьох шкідливих продуктів і насичується цінними поживними речовинами.

   Значна кількість бактерій ґрунту та водойм слугують їжею дрібним тваринам.

    2. Бактерії-симбіонти, їх значення для живих організмів

    Бактерії кишечнику людини (наприклад, кишкова паличка) відіграють дуже важливу роль у процесах її життєдіяльності. Зокрема, вони синтезують вітаміни групи В та вітамін K. Тому якщо усунути ці бактерії з кишково-шлункового тракту людини, що трапляється, наприклад, при тривалому лікуванні антибіотиками, то організм стає більш сприйнятливим до патогенних бактерій та грибів.

     Бактерії — симбіонти кишечнику жуйних тварин, відіграють дуже важливу роль у перетравленні целюлози. Жуйні тварини самостійно не можуть її перетравлювати, оскільки не виробляють необхідних ферментів. Основну ж масу в харчуванні цих тварин становить рослинна їжа, яка має значний вміст целюлози. Тому симбіотичні бактерії, які живуть у рубці шлунка жуйних, розщеплюють целюлозу до сахарози, необхідної організму хазяїна. Таким чином, без симбіотичних бактерій жуйні не могли б використовувати в їжу траву та листя, багаті на целюлозу.

    3.Значення бактерій у житті людини

    З давніх-давен людина використовує здатність деяких бактерій спричиняти бродіння.

До цієї групи належать і молочнокислі бактерії. Вони зазвичай містяться в рослинному матеріалі, що розпадається, або в молочних продуктах, де вони виробляють молочну кислоту як основний кінцевий продукт обміну речовин. Ця їхня властивість стала причиною використання молочнокислих бактерій людиною для бродіння через те, що наявність кислоти запобігає росту інших, потенційно шкідливих бактерій. Деякі молочнокислі бактерії виробляють бактеріоцини (бактеріальні токсини), що збільшують захист продукту від інших мікроорганізмів. Крім того, молочна кислота та інші метаболіти впливають на органолептичні властивості продуктів харчування. Ці бактерії є одними з небагатьох мікроорганізмів, що вважаються безпечними для споживання в їжу живими, завдяки їх поширеності в продуктах харчування та ролі в здоровій флорі слизу травного тракту.

      Багато видів бактерій використовують у різних галузях промисловості для добування ацетону, етилового й бутилового спиртів, оцтової кислоти, ферментів, гормонів, вітамінів, антибіотиків, білкововітамінних препаратів тощо.

     Завдяки успіхам генної інженерії нині з’явилася можливість широко використовувати кишкову паличку для вироблення інсуліну, інтерферону. Без бактерій неможливі процеси дублення шкіри, сушіння листків тютюну, виготовлення шовку, каучуку, оброблення какао, кави, вимочування конопель, льону та інших лубоволокнистих рослин, квашення капусти, очищення води, вилужування металів тощо.

   Деякі види бактерій проникають в організм людини й оселяються там, спричиняючи захворювання. Це хвороботворні бактерії.

Проникнувши всередину тіла людини, хвороботворні бактерії живляться, швидко розмножуються й отруюють організм продуктами своєї життєдіяльності. Хвороботворні бактерії спричиняють тиф, холеру, дифтерію, правець, туберкульоз, ангіну, сап, сибірку, бруцельоз та інші хвороби.

 

ЗАВДАННЯ

1. Переглянути відео.

2. Опрацювати §18 с. 67-71.

3.Усно відповісти на питання після параграфу.

4.Письмово, в зошиті, скласти пам’ятку «Як вберегти себе від шкідливих бактерій».

 

     

                 Біологія. 6 клас. П’ятниця, 20 листопада, 2020 р.

                        ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних?

Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

  Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

         Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.

         Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.

         Клітини евдорини розміщені в 5 рядів в грудочці слизу. На одному з полюсів клітини дрібніші і не здатні до поділу. У вольвоксу крім дрібних клітин є й більші, що здатні до розмноження. Вони дають початок дочірнім особинам. Щоб вийти назовні, материнська оболонка руйнується і дочірня особина виходить назовні.

         Вченими доведено, що в евдорини і вольвоксу наявна спеціалізація клітин. Крім згаданих клітин різної величини, у них ще утворюються статеві клітини. Отже, клітини евдорини і вольвоксу відрізняються за будовою і функціями.

   Ульва (зелений морський салат) –  багатоклітинна рослина, особливості її будови та життєдіяльності.

    Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.

Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.

         Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

            Ульва, або зелений морський салат, – це багатоклітинна зелена

водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

         Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

     Яку роль відіграє ульва в природі?

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються.

 

ЗАВДАННЯ

1. Переглянути відео.

2. Опрацювати §19 с. 71-73.

3.Усно відповісти на питання після параграфу.

4. Скласти казку про один з організмів, який вивчили на уроці.

 

          

                       Біологія. 6 клас. Понеділок, 23 листопада, 2020 р.

                           ГУБКИ - БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

Губки — багатоклітинні колоніальні організми тварин, що складаються зі спеціалізованих клітин.

Будова і особливості життєдіяльності губок.

Губки — найпростіші з усіх багатоклітинних тварин. Для них характерний клітинний рівень організації. У тілі губок немає ні тканин, ні органів. Є лише спеціалізовані групи клітин, що виконують ту чи іншу життєву функцію.

Тіло глечикоподібної, кулястої чи циліндричної форми. Стінки губок пронизані каналами, через які в центральну порожнину надходить вода разом з киснем і харчовими об’єктами (бактерії, водорості, найпростіші).

Губки мають скелет здебільшого з вапнякових та кремнієвих голок, рідше з органічної речовини — спонгіну. Розмноження статеве і нестатеве (брунькування).

Середовище існування та спосіб життя губок.

У світовій фауні відомо близько 5 тисяч видів, в Україні — 30.

Губки живуть тільки у водному середовищі, більшість із них — у морях. У прісних водоймах зустрічаються рідко.

Найчисленніша фауна тропічних і субтропічних морів.

Тривалість життя губок — від кількох тижнів і місяців до багатьох років.

Поодинокі і колоніальні форми ведуть прикріплений спосіб життя.

  ЗАВДАННЯ

1. Переглянути відео.


2. Опрацювати §20 с. 74-77.

3.Усно відповісти на питання після параграфу.

4. Письмово.

А) користуючись таблицею, зробити висновок про пристосованість морських губок до певних умов життя.

Море

% солі у воді

К-сть видів губок, що живе у морі

Баренцеве

32-34

150

Біле

26-27

50

Чорне

16-18

30

Каспійське

12-13

1

Балтійське

6-8

-

Б) розв’язати задачі, склавши пропорцію:

   - Губки безперервно пропускають воду крізь тіло. Учені підрахували, що за добу вони здатні пропускати  близько 5 л води на 1 г маси тіла. Скільки води пропускає за добу туалетна губка, якщо її масса 40 г?

  - Кінська губка виростає до 30 см у діаметрі за 5 років. Який її максимальний вік, якщо вона має 1,2 м у діаметрі?

    

                   Біологія. 6 клас.  П'ятниця, 27 листопада 2020 р.

             УЗАГАЛЬНЕННЯ З ТЕМИ "ОДНОКЛІТИНН ОРГАНІЗМИ.  ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ"

    Тематичну роботу (тестові завдання) виконайте за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeD292R8A91zYTdKmpOnhA1hooMAniH1boxm60SJUD6H35s6g/viewform?usp=sf_link

 

                  Біологія. 6 клас. Понеділок, 30 листопада 2020 р.

    РОСЛИНА – ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ


1.Переглянути відео. https://www.youtube.com/watch?v=2iV3BSPcjEI&feature=emb_logo&ab_channel=T%D0%B5t%D1%96anaCh%D1%83chkovska

2.Опрацювати §21. 

3.В робочому зошиті, письмово, дати відповідь на запитання 1 зі с.83.

 4.Виконати с.р. (тестування).https://docs.google.com/forms/d/1nDfQTUq4tZWSlBg5Dtr6QBraxck5bLXtlVzVSs6yqdU/edit

 

                   Біологія. 6 клас.  П'ятниця, 4 грудня 2020 р. 

                ТКАНИНИ РОСЛИН 

1.Переглянути відео.

2.Виконайте завдання, які зазначені в цьому відео та тестування з теми за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfPfqMGUSEyocgZxOYnPU2lDbCPCDPcr9F6qIIKIWvWWL3agA/viewform?usp=sf_link

 

  Біологія. 6 клас. Понеділок, 7 грудня 2020 р.

    Корінь: будова, основні функції

 1. Переглянути відео.https://www.youtube.com/watch?v=tKaNOrUMtso 2. Опрацювати §23. 3. В робочому зошиті, письмово, виконати завд. "Помікуйте"зі с. 91. 4.Виконати с.р. (тестування) за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfuk7e_vJSnqSSxJqMSLztlDnkODI_MV6d6h8g3P4lVmqfPrA/viewform?usp=sf_link

 

Біологія 6 клас. П'ятниця, 11 грудня 2020 р.  

 ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ. ПАГІН: БУДОВА, ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ.         

                    ЙОГО РООЗВИТОК З БРУНЬКИ

 1. Переглянути відео.https://youtu.be/CPDSV7OcsGY, 

https://www.youtube.com/watch?v=hLsTZ6iklC0&feature=emb_logo 
2. Опрацювати §24, §25. 

3. Розв'язати тестові завдання. https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfbiZHwe5w-7fJtXQ_S8UQeh3Bv45M7J9AWEpKLKAqJyqAAuA/viewform?usp=sf_link

4. Виконати "Дослідницький практикум" (інструкція в підручнику на с. 99). 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Виховна година "Дружба. Яка вона?"

Виховна година "Дружба. Яка Вона?"